Первая книга царствГлава 13 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 Весь Израиль узнал, что Саул перебил филистимскую стражу и тем навлек на Израиль гнев филистимлян; и народ собрался к Саулу в Гилгал. |
|
5 |
|
6 Израильтяне увидели, что им грозит опасность, что враг наступает, и попрятались по пещерам, зарослям, скалам, расщелинам и колодцам. |
|
7 Евреи даже переправлялись через Иордан в землю Гада и в Гилад. Саул еще находился в Гилгале, и воины, что были с ним, тоже были в страхе. |
|
8 |
|
9 Тогда Саул потребовал привести животных для всесожжения и благодарственной жертвы и сам принес всесожжение. |
|
10 Едва он принес жертву всесожжения, как пришел Самуил, и Саул вышел навстречу приветствовать его. |
|
11 «Что ты сделал?» — спросил тот. Саул ответил: «Я увидел, что народ начал разбегаться, когда ты не пришел к назначенному сроку, а филистимляне уже собрались в Михмасе. |
|
12 Тогда я подумал: „Филистимляне скоро придут сюда, в Гилгал, а я еще не попросил заступничества у ГОСПОДА“. Потому я не удержался и принес всесожжение». |
|
13 Самуил сказал Саулу: «Ты поступил безумно, не исполнив повеления ГОСПОДА, твоего Бога, которое Он дал тебе. Ныне ГОСПОДЬ навсегда мог утвердить твое царствование в Израиле, |
|
14 но теперь не устоит твое царство. Найдет Себе ГОСПОДЬ человека по сердцу и поставит его править Своим народом, ибо ты не исполнил того, что повелел тебе ГОСПОДЬ». |
|
15 |
|
16 Саул со своим сыном Ионафаном и народом, что остался при них, расположились в Гиве Вениаминовой, а филистимляне стояли станом в Михмасе. |
|
17 Из филистимского стана выступили три отряда: один отправился к Офре, к земле Шуаль, |
|
18 второй — к Бет-Хорону, а третий — на край долины Цевоим, что около пустыни. |
|
19 |
|
20 Все израильтяне ходили к филистимлянам точить плуг, мотыгу, топор или серп. |
|
21 Две трети шекеля серебра — такова была цена за починку плуга или мотыги, треть шекеля — за вилы, топор или стрекало. |
|
22 Так что в день битвы у воинов Саула и Ионафана не оказалось ни мечей, ни копий — они были только у Саула и его сына Ионафана. |
|
23 |
1-а СамуїловаРозділ 13 |
|
1 |
|
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх. |
|
3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“ |
|
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу. |
|
5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену. |
|
6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х. |
|
7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним. |
|
8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього. |
|
9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення. |
|
10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його. |
|
11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші. |
|
12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“ |
|
13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем. |
|
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“. |
|
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка. |
|
16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші. |
|
17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал, |
|
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині. |
|
19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“ |
|
20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого, |
|
21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́. |
|
22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на. |
|
23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу. |
Первая книга царствГлава 13 |
1-а СамуїловаРозділ 13 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх. |
|
3 |
3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“ |
|
4 Весь Израиль узнал, что Саул перебил филистимскую стражу и тем навлек на Израиль гнев филистимлян; и народ собрался к Саулу в Гилгал. |
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу. |
|
5 |
5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену. |
|
6 Израильтяне увидели, что им грозит опасность, что враг наступает, и попрятались по пещерам, зарослям, скалам, расщелинам и колодцам. |
6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х. |
|
7 Евреи даже переправлялись через Иордан в землю Гада и в Гилад. Саул еще находился в Гилгале, и воины, что были с ним, тоже были в страхе. |
7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним. |
|
8 |
8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього. |
|
9 Тогда Саул потребовал привести животных для всесожжения и благодарственной жертвы и сам принес всесожжение. |
9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення. |
|
10 Едва он принес жертву всесожжения, как пришел Самуил, и Саул вышел навстречу приветствовать его. |
10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його. |
|
11 «Что ты сделал?» — спросил тот. Саул ответил: «Я увидел, что народ начал разбегаться, когда ты не пришел к назначенному сроку, а филистимляне уже собрались в Михмасе. |
11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші. |
|
12 Тогда я подумал: „Филистимляне скоро придут сюда, в Гилгал, а я еще не попросил заступничества у ГОСПОДА“. Потому я не удержался и принес всесожжение». |
12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“ |
|
13 Самуил сказал Саулу: «Ты поступил безумно, не исполнив повеления ГОСПОДА, твоего Бога, которое Он дал тебе. Ныне ГОСПОДЬ навсегда мог утвердить твое царствование в Израиле, |
13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем. |
|
14 но теперь не устоит твое царство. Найдет Себе ГОСПОДЬ человека по сердцу и поставит его править Своим народом, ибо ты не исполнил того, что повелел тебе ГОСПОДЬ». |
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“. |
|
15 |
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка. |
|
16 Саул со своим сыном Ионафаном и народом, что остался при них, расположились в Гиве Вениаминовой, а филистимляне стояли станом в Михмасе. |
16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші. |
|
17 Из филистимского стана выступили три отряда: один отправился к Офре, к земле Шуаль, |
17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал, |
|
18 второй — к Бет-Хорону, а третий — на край долины Цевоим, что около пустыни. |
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині. |
|
19 |
19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“ |
|
20 Все израильтяне ходили к филистимлянам точить плуг, мотыгу, топор или серп. |
20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого, |
|
21 Две трети шекеля серебра — такова была цена за починку плуга или мотыги, треть шекеля — за вилы, топор или стрекало. |
21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́. |
|
22 Так что в день битвы у воинов Саула и Ионафана не оказалось ни мечей, ни копий — они были только у Саула и его сына Ионафана. |
22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на. |
|
23 |
23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу. |